Робота кафедри у Міжнародному онлайн-семінарі «Педагогічна освіта ХХІ століття: нові виклики та рішення» (Білорусь, 10.11–24.11.2021)

З 10 листопада 2021 р. викладачі кафедри педагогіки і методики початкового навчання на чолі із завідувачкою професором Матвієнко О. В. розпочали роботу у двотижневому міжнародному онлайн-семінарі «Педагогічна освіта ХХІ століття: нові виклики та рішення», де беруть участь представники педагогічної вищої освіти з-понад 20 країн світу. 

 

У перший день, за результатами доповіді Вун Чіа Лю «Підхід Сінгапуру до підготовки вчителів ХХІ століття», ми мали можливість порівняти концептуальні підходи до організації вступу у ЗВО та підготовки майбутніх учителів, компетентності, якими вони мають оволодіти після завершення навчання, роль педагогічної практики у цьому процесі.

 

 

 

Другий день роботи викладачів кафедри педагогіки і методики початковгого навчання у міжнародному онлайн-семінарі «Педагогічна освіта ХХІ століття: нові виклики та рішення» було присвячено слуханню доповіді Ярі Лявонена, директора Національного форуму з педагогічної освіти, члена керівного комітету Фінського центру оцінки освіти, професора університету Хельсінкі «Сучасна педагогічна освіта Фінляндії як фактор сталогорозвитку фінського суспільства».

 

 

Колектив кафедри ознайомився з особливостями роботи колег з Фінляндії у ЗВО, зокрема: умовами відбору абітурієнтів на педагогічні спеціальності; рівнями підготовки педагогічних кадрів; навчальними стандартами та планами в рамках професійної педагогічної підготовки; вимогами до отримання кваліфікації вчителя середньої школи: бакалаврат та магістратура; формами та моделями проходження педагогічної практики.

 

Важливим для нас стало те, що більшість ідей в доповіді професора Ярі Лявонена перегукуються з концептуальними положеннями в підготовці майбутніх учителів початкової школи в НПУ імені М.П. Драгоманова.

 

 

Третій день участі колективу кафедри ПМПН на чолі із завідувачкою професором Оленою Матвієнко у міжнародному онлайн-семінарі «Педагогічна освіта 21 століття: нові виклики та рішення» присвячений доповіді Марини Мільнер-Болотіної, професора кафедри навчальних програм та педагогіки педагогічного факультету університету Британської Колумбії «Безперервна педагогічна освіта в Канаді», яка є нашою землячкою.  

У своїй доповіді дослідниця зупинилась на таких питаннях: 1. Загальні основи освіти вчителів у Канаді; 2. Система профорієнтації та довузівської підготовки. Діяльність установ, що здійснюють відбір на педагогічні факультети; 3. 3 рівні безперервної педагогічної освіти: а) початкова педагогічна підготовка – бакалавр та сертифікація вчителя, б) освоєння програми «входження до професії нового вчителя», в) магістратура – ​​проходження довгострокових та короткострокових курсів, г) отримання додаткової кваліфікації; 4. Зміст програми навчання: освітні стандарти, плани, програми педагогічної освіти; 5. Умови, що сприяють формуванню «якісного вчителя»: а) професійна сертифікація та ліцензія, б) комплекс предметних та загальнопрофесійних знань, в) практичний досвід викладання; 6. Презентація програм в університеті. Спеціальні програми. Методи та технології формування майбутнього вчителя.

Зазначимо, що напрями підготовки майбутніх учителів, особливості вступної кампанії, є цікавими для впровадження у нашу практику. Водночас, більшість ідей в доповіді професора Марини Мільнер-Болотіної перегукуються з концептуальними положеннями в підготовці майбутніх учителів початкової школи в НПУ імені М.П. Драгоманова. Цікавими є ідеї повної автономії адміністративних центрів у розробці освітніх програм з підготовки здобувачів освіти різних рівнів. 

 

 

У 4-й день участі у Міжнародній конференції викладачі кафедри мали змогу спілкуватися з представниками педагогічної освіти США, а саме з:

Кэтрін Мерсет, професором Гарвардської школи освіти, лауреатом Гарвардської премії Phi Beta Kappa Prize за видатні успіхи у викладанні), автором програм: педагогічна освіта в педагогічній школі, Гарвардської дитячої  ініціативи та  шкільного лідерства;

Деніелом Фрідріхом, професором кафедри навчальних програм та викладання у педагогічному коледжі Колумбійського університету;

Доктором Клэр Хьюз, професором початкової педагогічної та спеціальної освіти колежу Джорджії.

Доповіді зазначених спікерів було присвячено темі: «Практика багаторівневої педагогічної освіти в США. Підготовка вчителів спеціальної освіти в США».

Великий науково-практичний інтерес викликали питання, що відображали специфіку відбору абітурієнтів на педагогічні спеціальності; характеристику системи підготовки шкільних учителів у США; навчальні стандарти-плани-програми, зокрема вчителів математики; особливості проведення американської системи професійної акредитації – акредитації педагогічного вузу чи спеціальності; сертифікації вчителів; інноваційні підходи щодо поліпшення якості підготовки вчителів: (клінічна модель, активне стажування (післядипломне стажування), альтернативні програми з підготовки вчителів Америки, технологічні  інновації.

 

 

5- й день роботи конференції (16 листопада) присвячено темі: «Компетенції вчителів ХХІ століття та професійний розвиток. Досвід Фінляндії

Спікером дня була Кайса-Ліна Альрот, керівник відділу компетенції школи педагогічних інновацій Університету прикладних наук у м. Тампере.

Науковець висвітлила питання, що стосувалися професійних компетенцій вчителів у Фінляндії; методів розвитку компетенцій у вчителів ХХІ століття; форм та шляхів підвищення кваліфікації вчителів Фінляндії тощо.

 

 

 

Дев'ятий день роботи викладачів кафедри ПМПН в міжнародному семінарі «Педагогічна освіта 21 століття: нові виклики та рішення» дозволив з'ясувати особливості підготовки педагогічних кадрів у республіці Білорусь. З доповіддю «Ключові тенденції та напрями розвитку педагогічної освіти в Республіці Білорусь» виступив О.І. Жук, ректор Білоруського державного педагогічного університету імені Максима Танка, доктор педагогічних наук, професор. У своїй доповіді автор окерсилив: 1) стратегічні орієнтири розвитку педагогічної освіти в Республіці Білорусь та їх нормативне закріплення; 2) безперервність педагогічної освіти; 3) кластерний механізм співробітництва у галузі підготовки педагогічних кадрів; 4) професійний стандарт педагога як інструмент оновлення освітніх стандартів; 5) відбір мотивованих абітурієнтів на педагогічні спеціальності; 6) шляхи та засоби посилення практикоорієнтованості підготовки педагогічних кадрів: модернізація навчальних планів, оновлення змісту педагогічної освіти, інноваційні форми та методи навчання майбутніх педагогів, особливості організації педагогічної практики.

Порівняльний аналіз із системою вищої педагогічної освіти в Україні показав, що ми маємо чимало спільних позицій як з Білоруссю, так із Нідерландами, Естонією та іншими країнами. Зокрема, у підходах до організації практичної підготовки студентів, модернізації змісту, форм, методів і засобів навчання, організації науково-дослідної роботи здобувачів вищої освіти.