Воркшоп з техніки сграфіто 25 квітня 2025 року для наших студентів-художників став справжнім вибухом творчої енергії та натхнення! У затишному артпросторі СКЛО учасники поринули у світ фактур, кольору та несподіваних рішень. Сграфіто — це не просто техніка. Це діалог шарів, де крізь один проступає інший, де лінія — не просто контур, а відбиток внутрішнього імпульсу.

Під керівництвом молодих художників магістрів кафедри живопису і композиції Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Максима Поповича, Олександри Сходзінської та Ольги Нечипорук студенти працювали над створенням власних авторських композицій, експериментували з прорізами, зіставленням кольорових шарів, фактур. Хтось обрав графічну чіткість, інші — інтуїтивну абстракцію. Але всіх об’єднало відчуття відкриття — себе, матеріалу, техніки.

Особливий момент — спільний фінальний перегляд робіт. У тиші, наповненій захопленням і трішки нервовим хвилюванням, кожен учасник презентував своє творіння. Відгуки, оплески, щирі усмішки — атмосфера підтримки й справжньої творчої спільноти.

Цей воркшоп залишив по собі не лише нові знання, а й емоційний слід. Він навчив слухати себе, довіряти процесу та бачити красу в недосконалості. А ще — надихнув на нові пошуки, нові форми та нові шари, крізь які проступає справжнє.

Портрет – це більше, ніж зображення обличчя. Це розповідь про людину: її характер, світогляд, місце у суспільстві. Одяг у портретному живописі завжди мав особливе значення — він мовчазно говорить про епоху, статус, професію, навіть про внутрішній світ моделі. На воркшопі 26 квітня 2025 року від магістрів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Іллі Черниша і Олени Топольян ми заглибилися в цей візуальний код, навчилися «читати» портрети і створювати свої власні, наповнені глибинними смислами. Разом ми дослідили, як художники різних епох використовували одяг для розкриття образу героя; чому дрібні деталі вбрання можуть змінити сприйняття всього портрету; як колір, фактура тканин і аксесуари підсилюють настрій роботи; як сучасний художник може інтерпретувати тему одягу в портреті.

Сьогодні ми не просто малювали — ми дихали кольором, торкались світла і відчували кожен мазок душею. Воркшоп з акварельної олії для наших студентів від молодих художниць Діани Тосіч і Валерії Осламовської став справжнім зануренням у медитативну мить, де час сповільнився, а шум світу стишився під нашими пензлями.

Ми почали з малого — кількох крапель розчинника, легкого торкання щетини до полотна, і вже за хвилину простір заповнився теплом та натхненням. Це не зовсім звичайна олія і точно не класична акварель. Це щось між ними — текуче, легке, прозоре, але з характером. І наші студенти впорались з нею блискуче!

Хтось експериментував зі світлотінями, хтось шукав власний ритм у кольорових плямах, а хтось уперше наважився відпустити контроль — і дозволив фарбі вести себе. Було багато задоволення, трохи розгубленості (ну куди ж без неї?) і справжнього захоплення — від себе, від процесу, від неочікуваних результатів.

Кожен, хто працював, не боявся пробувати, плутатися й створювати. Акварельна олія — це як нова мова, яку ми тільки починаємо вивчати. Це тільки початок. Попереду — ще більше фарб, ще більше свободи і ще більше себе на полотні. І велика подяка кафедрі живопису і композиції Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури за тісну щоденну співпрацю!

Відома американська арт-компанія 1stDIBS зі штаб-квартирою у Нейплс (Флорида) вже котрий рік з успіхом презентує своїм клієнтам художні твори нашого старшого викладача Володимира Труша. Він працює з однією з найбільш емоційних тем у сучасному живописі — це балет. Саме балетна тематика його вишуканих полотен зробила його відомим у всьому світі. Його роботи користуються попитом не лише в Україні, але й за кордоном, зокрема в США, де тематика балету традиційно викликає емоційний відгук і є ознакою витонченого смаку.

Стиль Володимира Труша можна охарактеризувати як сучасний імпресіонізм із класичним відчуттям композиції. Його балерини — це не просто фігури в русі, а живі, динамічні образи, в яких відчувається праця, грація й душевна концентрація. Часто можна побачити, як художник використовує пастельні тони — рожеві, білі, блакитні, що надає його картинам легкості й повітряності. Завдяки живописній техніці широкого мазка і тонкому відчуттю світла Трушу вдається передати не лише візуальну, але й емоційну складову сцен з життя балету.

Закордоном його роботи часто купують для прикрашання інтер’єрів галерей, готелів, приватних будинків — вони асоціюються з культурною вишуканістю. Балет на картинах Труша — це не лише магія руху, а й втілення елегантності та краси в повсякденному житті.