11 квітня студенти кафедри образотворчого мистецтва ознайомилися з роботою відомих київських реставраторів, що реставрують памʼятку ХVІI століття на київському Подолі – храм Миколая Чудотворця (Миколи Притиска). Реставратор цього храму Юрій Гузенко докладно і цікаво розповів про історію цієї церкви, збудованої на місці старої дерев’яної будівлі, що вважалася найдавнішим храмом Подолу. Відомий київський фахівець наголосив на важливості для реставратора проведення ретельного наукового дослідження, оскільки проєкт реставрації ґрунтується на встановленні її стильових характеристик як синтезу українського бароко та історизму. Також пан Юрій розповів про докладне вивчення фахівцями історії руйнувань і відновлень храму. Ось чому реставраторам церкви було важливо не порушити її особливість, оскільки розписи храму не утворюють стилістично єдиний комплекс зображень, а складаються з фрагментів і окремих композицій різних періодів. Він надав можливість студентам відчути особливості живописних фрагментів XVIII століття або розписів 1890-х років.

Магістри кафедри 29 березня 2024 року взяли активну участь в роботі XІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет конференції «НАУКОВИЙ ПРОСТІР СТУДЕНТА: ПОШУКИ І ЗНАХІДКИ». На цьому традиційному зібранні студенти вищих закладів освіти України обговорили найгостріші проблеми сучасної освіти та інноваційних методик навчання дітей і молоді. Численні запитання від аудиторії отримала магістерка кафедри Анастасія Колісна, яка проаналізувала вплив на концепцію часу та руху у сучасному живопису імпресіоністичного художнього мислення. Її дослідження отримало свій розвиток у доповіді магістерки кафедри Олени Князєвої щодо техніки імпресіоністичного живопису. Особливе зацікавлення викликала презентації магістра з Китаю Шеня Іцзе, який привідкрив учасникам маловідомі сторінки історії так званого «зеленого» пейзажного живопису цієї дивовижної країни. Магістерка Карина Пашкіна презентувала актуальні тенденції сучасного пейзажного живопису України. Доповідь магістерки Юлії Кучеренко повернула нас у реалії сучасної освіти України, що зазнає суттєвих змін під впливом дистанційного навчання в умовах воєнного стану, отже, потребує імплементації запропонованих авторкою специфічних методів навчання, які дозволять подолати виникаючий освітній розрив. Різнопланові дослідження наших студентів стали ще одним етапом наполегливої підготовки ними теоретичної частини кваліфікаційної роботи.

7 березня ми знову приймали наших друзів із Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури в рамках трансформованої технології COIL (Collaborative Online International Learning) як мобільності студентів у мініформаті з метою безпосередньої взаємодії з одноліткам та обміну професійними навичками під час спільної роботи над творчими завданнями. Магістри Академії Валерія Сухаренко та Андрій Ємець презентували всі технологічні нюанси техніки друкованої графіки флоротипія. Її нерідко називають «сміттєвою графікою», оскільки для її створення застосовують все те, що можна знайти на смітнику — засушені та завʼялі квіти, обрізки тканин і ниток, різноманітний фактурний непотріб. Парадоксально саме вони перетворюються на вишукане графічне мереживо композицій. Усі неочікувані можливості цієї техніки опрацювали наші студенти, серед них і першокурсники, і магістри, і навіть випускники, які завжди приходять на вогник воркшопів на кафедру. Творча співпраця відкриває унікальні можливості для наших закладів. Дякуємо Академії за співпрацю та спільні проєкти.

Виставка Анастасії Мірошниченко та Ярини Денчук в артпросторі університету СКЛО стала прекрасною платформою для спілкування і обміну думками з нашими випускниками, які завітали до нас. Цікаво дізнатися, як склалися їхні творчі та професійні долі. Випускниця Анастасія Щедрова із захопленням розповідала про свою роботу smm-менеджера, де художній досвід допомагає у створенні креативного візуального контенту. Анастасія Мірошніченко ділилася професійними секретами у роботі над воркшопами в приватній мистецькій студії. Ярина Денчук оповідала про свої творчі пошуки та підготовку артпроєктів. Олеся Карпенко натхненна роботою зі своїми учнями, які мають вади слуха, реалізуючи себе у творчості, а Ірина Петрик пишається своїми вихованцями з київської приватної школи як викладач образотворчого мистецтва. Ще наша Іринка стала лауреатом Президентської стипендії як майстер народної творчості.

Ми також обмінялися думками про те, чим допомогло їм навчання на наших бакалаврських і магістерських програмах. І головне – що можна вдосконалити у навчанні з огляду на їх досвід. Упевнені, що їхні пропозиції стануть предметом серйозного обговорення викладачів кафедри. Ми пишаємося своїми випускниками і завжди чекаємо їх у нашому університетському колі.