НАШІ СТУДЕНТИ У МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗЕЇВ (18.05.2024)
18 травня весь світ відмічав День музеїв. Наші студенти-образотворці стали активними учасниками цієї події. Адже всі музеї в цей день гостинно відкрили свої двері для бажаючих надихнутися мистецтвом. У Київській картинній галереї ми посперечалися і обговорили незвичний живопис представника закарпатської художньої школи Аттіли Коприва у його проєкті «Плащаниця». Пленерні замальовки Сергія Шишка, Івана Красного, Слави Лівшиця, Леоніда Чичкана, Леокадія Ляховича, Діни Фруміної, Петра Сулименка, Бориса Рапопорта, Олександра Сиротенка та інших із «Самаркандської епопеї українських художників 1941-1944» ми вивчали як майже недосяжний приклад роботи викладачів і студентів художніх вишів, яких евакуювали під час другої світової війни в Самарканд: ні голод, ні брак матеріалів не заважав їм створювати роботи високого художнього гатунку. Ті, хто з нас захоплюються скульптурою, затримались у залах, де можна було ознайомитись із ювелірним мистецтвом Ігоря Лобортаса: скульптурні композиції «Свята Трійця», «Архістратиг Михаїл з Силами Світла», «Єдина Україна» та багато інших просто заворожували. Ми пишаємося, що у створенні цих робіт брала участь і наша випускниця Катерина Юхновська. Але найбільше зацікавлення викликала експозиція «Невідомий Іван Марчук». Тут ми сперечалися з музейниками, зокрема, і щодо можливості медійного «оживлення» творів художника, представленого в експозиції.
Свій день ми продовжили в Музеї міста Києва. Художні проєкти «На захисті міста», «Історії написані війною»; «Голоси» нагадали нам про біль і страждання, які ми відчуваємо зараз, про випробування війною, що проходить наш народ. І на контрасті ми поринули в чарівний медитативний світ японського живопису та хоку, споглядаючи виставку «Японія. Очима та серцем». Четвертий поверх став ніби продовженням наших занять з курсу «Історії костюма», оскільки тут представлені модні ляльки, створені Мариною Івановою.
Завершили цей насичений день у Національному музеї літератури України. Наші серця стискалисяся від болю, коли заходили в зал, де проходить виставка, присвячена Максиму Кривцову, поету, художнику, бійцю, що віддав своє життя за нашу Україну. Говорять, що герої не вмирають… Залишається їх творчість і наша пам'ять.
Цікаво також було обговорити тут ікони, виконані студентами Академії імені Михайла Бойчука. І подискутувати про перспективи осучаснення сакрального мистецтва.
День виявився насиченим, цікавим. Щиро дякуємо музейним фахівцям і митцям, які збагатили нас цікавою пізнавальною інформацією.