Як створити умови для продовження навчання дітей у воєнний час? Як сприяти здоровому психологічному розвиткові молодих особистостей, попри негативні обставини й наслідки воєнного стану?

Друзі! У цей складний час важливо допомагати тим, хто цього потребує, адже разом ми – сила!

Нашої підтримки потребує Кулаківська Наталія Миколаївна, яка навчається на 4 курсі за спеціальністю «Психологія». Студентка мусила поспіхом втікати 25.03 з окупованого Вишгородського району (с. Вовчків) з двома дітьми на руках.

Від початку введення воєнного стану десятки тисяч людей в Україні частково або повністю змінили свої мирні професії. Художники, вчителі, вихователі, психологи, викладачі – усі ми стали волонтерами та робимо те, що потрібно саме зараз – сортуємо гуманітарку, допомагаємо тим, хто залишився без їжі та ліків. І драгоманівські студенти не є виключенням. Когось із них війна застала в ліжку, частина з них зі своїх причин вирішили не їхати та бути корисними в рідному місті, кожен мріє про перемогу та мир. Вони розповідають свої історії, адже волонтерство й справді рятує від паніки під час війни, а те, про що мрієш, важливо робити вже сьогодні. 

Війна кардинально змінила життя українців, але за дуже короткий час розкрила життєдайні сили та глибини духу українського народу, активізуючи потенційні можливості кожної людини, об’єднуючи нас навколо однієї мети: перемогти, відродити життя, зберегти свою національно-культурну ідентичність.

У ці скрутні для нашої країни часи студенти й викладачі кафедри педагогіки і методики початкового навчання педагогічного факультету НПУ імені М. П. Драгоманова постійно підтримують один одного. Кафедрі вдалося зберегти тісний зв'язок зі здобувачами та викладачами й встановити міцну позанавчальну комунікацію. Також було евакуйовано студентів з міста Києва та створено сприятливі умови тим студентам, хто залишився в гуртожитку.