my Student's Love

Зачаток моєї історії і мого кохання почалися декілька років тому, як раз коли я поступив в славнозвісний Драгоманова. Життя студента – одна з найкращих частин в житті кожної людини, бо це час, коли ти переходиш з підлітка в доросле життя і коли в тебе все життя починається наново. Так і в мене сталося, я подав документи і поступив на практичного психолога в доволі таки цікаву компанію різних людей. Там-то я і зустрівся зі своїм теперішнім коханням. Відбулося це під час однієї з сесій.

Ми хоча і були одногрупниками, та все ж якось не помічали один одного. Але правду кажуть: не було б щастя, та нещастя допомогло. Вже якраз моє прізвище висіло в списках на відрахування, як при здачі одного з екзаменів до мене підійшла приємна і красива одногрупниця і запропонувала мені допомогу, щоб я нормально довчився вже ці декілька нещасних років. Я ж звичайно погодився. А що: безкоштовна допомога від прекрасної представниці протилежної статі (від такого важко відмовитися, чесно кажучи!). Ну так і почалося: то я їй допомагав по-різному, то вона мене виручала, то підемо на всю ніч по-дружньому гуляти, то сидимо і розмовляємо годинами поспіль по телефону. І все в нашому дружньому житті пішло так добре, що я тільки за півроку зрозумів, що я без цієї людини не можу і дня прожити, що її голос і облік для мене – це просто небесна пісня і картина, яка зображує собою захід сонця, але яку не можливо намалювати. Я відчув, що ця людина перевертає моє життя з ніг на голову і що світ стає настільки чудовим, що начебто я знаходився поряд з ангелом в раю. І я, як справжній джентльмен, одного прекрасного вечора, нічого моїй майбутній супутниці не кажучи, біжу купую квітку і мчусь до неї, зустрічаю її, вручаю квітку, стаю на коліно і прошу бути моєю другою половинкою. Тільки тоді я зрозумів, що дещо миттєве і неочікуване для людини може настільки її налякати, що потім довго вона приходить до тями і до свідомості. І що ж ви гадаєте вона мені відповіла хвилин через три, коли очуняла ???… Правильно: «Я подумаю». Ну я ж, як справжній джентльмен і романтик, сказав що не проти що б вона подумала, та просив довго не затягувати, бо моє кохання переповнює мене настільки, що я а ж згораю від нетерпіння почути це просте слово «ТАК». Якби ж хтось із нас знав що буде далі, то напевне  кохання наше не було б таким кріпким. Розповідати, що ж все-таки сталося я не буду, бо це доволі довго і нагадує мені старий добрий серіал «Санта Барбара». Тому якщо коротко, то наші шляхи розійшлися на невизначений період. Та все ж одного прекрасного зимнього вечора в не менш прекрасному паркові я знову ж таки став на коліно перед своєю коханою і запропонував їй розділити моє кохання на двох. Не встиг я отримати відповіді на своє запитання, як відчув, що її теплі обійми зблизили наші тіла. Цей момент мені здавався найкращим в моєму житті, та я помилявся, адже після її згоди моє життя кожного дня найпрекрасніше. От, уявіть, сидите ви на парі, а викладач монотонно так диктує свій нудний предмет і ви розумієте, що готові просто зараз з криками втікати геть подалі з цієї катівні. Та тут вас бере за руку ваша кохана людина, ви повертаєте голову вдивляючись в її прекрасні, як чисте небо, очі і на душі стає так спокійно й тепло, що і викладач починає здаватися цікавим і вже нікуди не хочеться зриватися й бігти. Або коли ви лижете вдома, хворієте і вам на стільки погано, що й світ не милий. А тут дзвінок по телефону чи навіть у двері і ви чуєте, а ще краще бачите свою дівчину чи свого хлопця, яка подзвонила чи прийшла, щоб дізнатися про ваш стан здоров’я чи, можливо, навіть вас полікувати і ви від одного тільки голосу починаєте відчувати прилив сил і невеличку перемогу над хворобою. Прикладів можна навести безліч! Та скажу одне: моя кохана для мене найкраща і найпрекрасніша! Тому не ганяйтеся за щастям: воно саме вас знайде. Ви просто відкрийте очі і серця.