Про проведення наживо пленарного засідання Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Актуальні проблеми психології розвитку особистості» (14.05.20)

 

14 травня наш факультет мав величезне задоволення проводити наживо пленарне засідання Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Актуальні проблеми психології розвитку особистості» засобами сервісу Zoom з прямою трансляцією на Facebook.

 

Почесним гостем від ректорату НПУ імені М.П.Драгоманова виступив проректор з наукової роботи університету, доктор фізико-математичних наук, професор Григорій Мирославович Торбін. Привітав гостей і учасників конференції від імені ректора університету академіка Віктора Петровича Андрущенка. Наголосив на важливості вивчення актуальних проблем психології, яка є наукою міжнародною і покликана в часи кардинальних змін у суспільстві в умовах пандемії допомогти нам подолати кризу спільними зусиллями.

 

До 95 учасників інтернет-конференції приєднався співголова організаційного комітету Максименко Сергій Дмитрович – дійсний член Національної Академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, професор, директор Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України.  Сергій Дмитрович подякував за надане слово і розпочав свою доповідь «Соціальні виклики як водорозділ для побудови нової психологічної парадигми розвитку особистості» зверненням до постулатів давнини, а також наголосив на важливості поєднувати наукову і педагогічну діяльність, що задає якість діяльнісного підходу до освіти! «Ми народжені для щастя чи страждання, а може для розуміння?» Біда і катаклізми світового масштабу, руйнівна сила людського розуму закликають до швидкого вирішення нагальних проблем. Як допомогти людям порозумітися, переосмислити власне буття і намітити шлях та синхронізувати себе з Природою? Визнаючи свої помилки чи осмислюючи своє незнання, ми опиняємося на шляху до розвитку, а також прийняття і дослідження невідомого. Для реконструкції власного буття необхідна могутня рефлексія, що сприймає власні помилки як передумову творчого розвитку. Тож змінюйте свою архітектоніку буття! Не піддавайтеся затьмаренню свідомості через інформативні впливи! Споріднюйте своє буття з Природою! Задавайте рух самореалізації, самоздійсненню, умійте заспокоїтися відносно станів, а не пізнання!

 

Звернувся із вступним словом до учасників і гостей конференції декан факультету, кандидат педагогічних наук, професор Тарас Олексійович Олефіренко. Наголосив на важливості організованої зустрічі та фундаментальності намічених для розгляду питань. Висловив вдячність організаторам інтернет-конференції, серед яких: Міністерство освіти і науки України; Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова; Інститут психології імені Г.С.Костюка Національної академії педагогічних наук України. А також Тарас Олексійович подякував співорганізаторам онлайн-засідання: Українській Асоціації педагогів і психологів початкової, дошкільної та позашкільної освіти; Кишинівському державному педагогічному університету Іона Крянге (Молдова); Університету Яна Кохановського в Кельцах (Польша); Сучавському університету Штефана чел Маре (Румінія); Дебреценському університету (Угорщина); Інституту імені Ференца Гала (Угорщина); Приватному технічному університету Лоха (Еквадор); Юньченському університету, провінція Шаньсі (Китай). 

 

До вітального слова долучився Володимир Іванович Бондар – дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, почесний декан факультету педагогіки і психології. У своєму виступі «Концепція моделювання та аналогії як цілісності в системі науково-професійної підготовки сучасного освітянина» Володимир Іванович розглянув «аналогію» як метод з ознаками процесу, здатний вчити виживати, адаптуватися, зароджувати свідомість відносно буття; «аналогію» психологічну і педагогічну; «аналогію» як зразок і дію; зауважив на здатності «аналогії» вчити, думати над гіпотезами, які сама вона розв’язати не може. Захопливо і натхненно!

 

Яценко Тамара Семенівна – дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор,  завідувач кафедри глибинної психології і психолого-соціальної реабілітації (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького) – у своєму виступі на тему «Вияви архаїчного мислення в глибинному пізнанні психіки» розповіла про відступи від реальності, які впливають на самопочуття, що задає течію активності; про вирішення недоступності психологічної реальності у свідомості людини засобами діалогічної взаємодії. Дякуємо за чудову доповідь!

 

Також було надано слово нашому стратегічному партнерові Булах Ірині Сергіївні – доктору психологічних наук, професору, декану факультету психології НПУ імені М.П.Драгоманова. У своєму виступі «Інноваційні психотехнології у професійній підготовці майбутніх психологів» Ірина Сергіївна описала психологію як безпосередній контакт і взаємодію із тими, хто потребує допомоги; наголосила на необхідності дотримуватись класичних методів і засобів; зауважила, що мотивація потребує модифікації, змін, запозичень досвіду. Тому методологія має удосконалюватись, її класична та інноваційна складові мають збагачуватись новим досвідом, практикою роботи. Розповіла про діяльність рідного факультету, про удосконалення процесу формування компетенцій майбутніх фахівців, готовність забезпечувати академічну мобільність студентів. Подякувала ректорові університету академіку Віктору Петровичу Андрущенку за підтримку і можливість взаємодіяти та плідно співпрацювати.

 

Далі конференцію продовжила вести заступниця декана з наукової роботи та міжнародних зв’язків, доктор педагогічних наук, професор Олена Валеріївна Матвієнко, яка надала слово наступній учасниці онлайн-зустрічі.

 

Коломейські Аура Адіна (Aurora Adina Colomeischi) – декан факультету навчання та виховання, кандидат психологічних наук (Університет Штефана чел Маре, Сучава (Румунія)) – виголосила свою доповідь «Проментування ментального здоров'я в школі – європейське партнерство» англійською мовою. Проблема стану ментального здоров’я наразі є вкрай актуальною. А питання психічних розладів, які вражають більше третини населення, дуже турбують Європейську співдружність. На нас покладено величезну відповідальність подбати про психічне здоров’я нинішніх і майбутніх поколінь!

 

Данилюк Іван Васильович – член-кореспондент НАПН України,  доктор психологічних наук, професор, декан факультету психології (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) – ознайомив аудиторію із змістом своєї доповіді «Екокультурна психологія: подолання етноцентризму в науці». Довів, що психологія в Україні вкрай затребувана, а проблема екоцентризму в науці є культурно детермінованою. Уся наукова психологія, наукові здобутки – ендогенні та є прикладом поєднання надбань Західної Європи або ж Америки. Є два підходи вивчення феноменів культури в психології – емік-підхід (культурно специфічний, робить акцент на унікальному), етік-підхід (узагальнює, робить акцент на спільному). Альтернатива – принцип повторного детермінізму, вивчення поведінки, додаткове консультування, увага на культурних особливостях і соціальних критеріях. Важливо, що процес входження особистості у культуру – процес постійний, який триває паралельно із соціалізацією. Саме культурно специфічний підхід дозволяє зрозуміти, що має на увазі «японець», говорячи «алігато» (дякую = Ви ставите мене в незручне становище, бо тепер я буду зобов’язаний Вам усе життя). Звичаї, традиції, унікальність, етнопсихологічні феномени  мають бути досліджені! І ми маємо шанс підготуватись до конгресу у 2021 році. Також Іван Васильович передав вітання учасникам від Української психологічної асоціації!

 

Панок Віталій Григорович – член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор, директор Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України – виступив із доповіддю «Психологічний супровід реформи освіти». Згадав про багаторічну співпрацю з НПУ і ФПП, про спільний експеримент з професором Олександром Митником. Наголосив, що процес підготовки майбутніх психологів потребує удосконалення. Глибокі реформи потребують змін настанов, ставлень, практик впровадження програм. А стосовно НУШ – реформи вимагають саме психологічного забезпечення – докорінної зміни ставлення учителя до учнів. Через зміну настанов – до перелаштування власної методики і руйнування стереотипів.  Відзначив, що науково-психологічне забезпечення реформ має здійснюватися на основі єдиної методології, якою має бути методологія синтезу (принцип синтезу у Виготського) або синтетичний підхід. Разом з тим, кожен науковець має право висловити власний науково-психологічний погляд. Та пріоритетним має бути розвиток прикладної психології – як місток між наукою і практикою у психології. А тому такою важливою є розробка професійних стандартів практичного психолога і створення типових протоколів для психологічної роботи.

 

Бондарчук Олена Іванівна – доктор психологічних наук, професор,  завідувач кафедри психології управління Центрального інституту післядипломної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» – підготувала доповідь на тему «Особистісний розвиток освітян як чинник їх психологічного благополуччя». Відзначила, що в умовах соціальної напруженості зростає кількість посттравматичних показників. Освітяни транслюють зразки поведінки здобувачам і впливають на своїх вихованців. А саногенний потенціал для розвитку особистості починається із її особистісного зростання. Наразі в умовах зовнішньої конкуренції гостро стоїть проблема виживання, підготовки професіоналів. Існує конфлікт між готовністю освітян до такої роботи поруч із їхнім невисоким статусом у суспільстві. Олена Іванівна зауважила на таких позиціях психологічного благополуччя, серед яких: саморух і самотворення суб’єктів професійної діяльності; орієнтація на вільний духовний саморозвиток; асертивна поведінка як здатність людини відстоювати свою точку зору, не порушуючи моральних прав іншої людини. Поділилась результатами досліджень, за якими кожен 5 освітянин має низький рівень психологічного благополуччя, який транслює потім на своїх учнів. Лише в діяльності людина може проявити себе, а паралельно важливим є також і творення суспільної думки. Необхідно підтримувати і реалізувати себе, щоб допомагати реалізуватися іншим.

 

Шмаргун  Віталій Миколайович  – доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології (Національний університет біоресурсів і природокористування України) – свій виступ «Інформаційна агресія та імунітет» підготував для справжніх прихильників психології. Зауважив, що людина потребує постійного зв’язку з навколишнім світом, без якого виникають порушення, внутрішні негаразди. Масова комунікація стає другою реальністю і замінює власний досвід, впливає на вибір, який має зробити людина. Доступ до широкого використання інформації може становити загрозу для виживання психіки людей, схильних до навіювання, які сприймають тривожну інформацію на рівні підсвідомості. Зроблено цікаве дослідження про особливості реагування на поширення чуток про коронавірус (стаття про результати дослідження у Віснику Національного університету біоресурсів і природокористування України). Як кожна людина володіє станом своєї свідомості, що залежить від внутрішніх особливостей та впливів навколишнього середовища, які стають наразі неконтрольованими? Чим відрізняються люди із високою життєстійкістю і стресовитривалістю? Є закономірність – люди із міцним психологічним імунітетом приймають себе цілісно, мають власну думку і не підлаштовуються під загал.

 

Помиткін Едуард Олександрович – доктор психологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу психології праці (Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України) – у своїй доповіді  «Стратегії розвитку особистості в умовах світових трансформацій» наголосив, що викладач-вчений має аналізувати ситуацію і прогнозувати свої наступні дії. Тому в умовах карантину запропонував такі стратегії: 1) розвитку екологічної свідомості людства (система світової освіти може стати перешкодою до особистісного саморозвитку, бо знаннєвий підхід втратив свою цінність – ми маємо орієнтуватися на розвиток саме свідомості як центрального психологічного утворення особистості); 2) усунення ціннісно-смислових дисонансів та упорядковання ціннісно-смислової сфери особистості, 3) подолання негативного впливу фантомного мислення (неусвідомлене мислення – нелогічні для свідомості уривки образів з минулого як фон по відношенню до усвідомлених особистістю думок і почуттів); 4) досягнення емоційної рівноваги.

 

Малгожата Ставяк Ососінська – доктор педагогічних наук, професор, заступник декана (Університет Яна Кохановського в Кельцах (Польша)) – надіслала для перегляду свою відеодоповідь «Школа сьогодні і завтра», яка супроводжувалась  презентацією про сучасну школу, про те, якою вона є і якою має бути.

 

 

Павелків Віталій Романович – доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри загальної психології та психодіагностики, декан психолого-природничого факультету Рівненського державного гуманітарного університету – представив до уваги слухачів виступ «Психогенеза деструктивних патернів поведінки представників контркультурних об'єднань», у змісті якого йшлося про те, що швидкі темпи інформатизації та соціалізації, а також деформація ціннісної шкали, деструктивні форми поведінки є реакцією на обмеження, в умовах яких формується контркультура, як форма пошуку нових правил життєдіяльності.

 

 

Також на онлайн-зустрічі прозвучали доповіді викладачів нашого факультету Лапченко Інни Олександрівни – кандидата психологічних наук, доцента, завідувача кафедри психології і педагогіки факультету педагогіки і психології Нацонального педагогічного університету імені М. П. Драгоманова – на тему «Проблема розвитку особистості з позицій різних психологічних напрямів»; Митника Олександра Яковича – доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри практичної психології – на тему «Психолого-педагогічні умови становлення конкурентоспроможного практичного психолога у процесі фахової підготовки».

 

 

Нагадаємо, що в рамках Міжнародної конференції 15 травня було підведено підсумки роботи Форуму сімейної психології, який тривав з 04 травня і в якому взяли участь понад 400 учасників. Метою Форуму було навчити боротися з емоційним вигоранням та спілкуватися без конфліктів, збагатити особистий і професійний досвід учасників, що було реалізовано провідними психологами-практиками через трансляції у закритій групі facebook прямих ефірів і майстер-класів, присвячених різним аспектам життя родини.

 

Дякуємо учасникам нашого пленарного засідання – ви створили справжню наукову атмосферу зустрічі, в якій кожен спікер знайшов свою аудиторію!!!

 

Дякуємо ректорові Віктору Петровичу Андрущенку, дійсному членові НАПН України, члену-кореспонденту НАН України, доктору філософських наук, професору, заслуженому діячеві науки і техніки України, голові оргкомітету, а також підтримці ректорату! Завдяки вам наша 4-годинна онлайн-конференція стала можливою!!!

 

 >>> PROGRAM (Програма конференції) <<<

 

Деталі про виступи у відео за посиланням >>>