Мій день у НПУ імені М. П. Драгоманова
Буденних днів у житті людини дуже багато. Декому може здатись, що вони схожі один на один,адже схематично вони майже не відрізняються. Але це зовсім не так. Кожен день у житті людини – неповторний.
Дні мого життя рідко подібні між собою, хоча і мають дещо спільне. Кожного тижня, п’ять днів із семи я проводжу в своєму університеті, в Інституті педагогіки і психології, на кафедрі початкового навчання. У невеликому світі який живе своїм життям наповненим знаннями, турботами, надіями, фантазіями, почуттями та розвагами.Тут не потрібно чекати якихось подій, емоцій, чогось нового, а лише потрібно встигати за всім. Вдуматися лише, яка складна система стоїть за звичайною буденною роботою викладачів, лаборантів, студентів… З перших днів навчання в університеті мені здається, що кожен день тут не буває марним, не минає дарма. Цитуючи слова Чарльза Дарвіна: «Той, хто сміє змарнувати одну годину часу, не зрозумів цінності життя», можна сказати, що в моєму університеті всі усвідомлюють цінність життя, якщо ні то скоро цього навчаться.
Кожен день в університеті збагачує мене та кожного новими знаннями і враженнями. І все це проходить на протязі трьох – чотирьох пар та кількох перерв. Мій день тут починається зі спілкування з друзями та однокурсниками, обговорення різноманітних питань, починаючи з домашнього завдання тазакінчуючи загальними темами. Далі – пари.Де ми поринаємо у безмежний простір знань, занурюємось у глибини наук та безпосередньо пізнаємо всі тонкощі теорій. Наші викладачі – доволі різні люди, від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно у житті та професії. Що особливого, ми не тільки маємо змогу вислухати настанови наших вчителів, кожного з нас також почують, прислухаються до нашої думки. На перервах виконуються найрізноманітніші завдання, плануються спільні справи, відпочинок та інше, все це урізноманітнюється походами у бібліотеку, буфет, чергою до ксероксу, ліфта та іншим. Також в цей час кожен може знайти цікаву саме для себе інформацію про турніри, вікторини, семінари, конференції, екскурсії, подорожіна інформаційних стендах. І найбільш цікаво те, що кожного дня, хоч це все і повторюється, ми відкриваємо для себе нове і наближуємось до недосяжного…
Я не шкодую, що обрала саме цей університет, хоч навчаюся лише другий рік, але з задоволенням продовжу, бо ще стільки багато невідомого. Та відчути всю магію та велич цього світу може не кожен, адже наше життя формується нашими думками, ми не можемо спланувати його. Все, що ми можемо, так це бути відкритими для нього. Варто лише сумлінно відвідувати пари, цікавитися оточуючим та бути активними.
Панасюк Оксана Василівна
студентка 44-ППР групи
Інститут педагогіки і психології
НПУ імені М. П. Драгоманова